Маруся Чурай - голос і душа пісенної України

Ця  дівчина  не  просто  так,  Маруся,

Це  -  голос  наш.  Це  -  пісня.  Це  -  душа...

Коли  в  похід  виходила  батава,-

ЇЇ  піснями  плакала  Полтава

(Л.  Костенко)

Є  правдиві скарби, що  намертво  лежать  у  землі, є і живі скарби, що йдуть  по  землі, ідуть  від  покоління до  покоління, огортаючи  глибинними  чарами людську   душу. До  таких  національних скарбів і  належить  наша славнозвісна полтавчанка  Маруся Чурай.

Маруся Чурай (1625—1653) — легендарна українська народна співачка та поетеса часів Хмельниччини, яка, ймовірно, жила в Полтаві. Їй приписують авторство низки відомих у народі пісень: «Ой не ходи, Грицю», «Котилися вози з гори», «Засвіт встали козаченьки» та інші. Також відома як Маруся Чураївна. За переказами, Маруся Чурай народилася в 1625 (за іншими версіями — у 1628 або 1629) році в сім'ї козацького сотника Гордія. Після смерті батька, який у 1648 році був спалений як бунтівник у Варшаві на багатті, залишилася жити з матір'ю в Полтаві. В юності дівчина мала багато залицяльників, серед яких був молодий козак Іскра Іван Якович, але своє серце вона віддала Грицю Бобренку (за іншими версіями — Гриць Остапенко), сину хорунжого Полтавського полку, з яким згодом таємно заручилася. Зі спалахом Хмельниччини у 1648 році Гриць вирушив на війну, обіцяючи повернутись. Дівчина чекала на нього 4 роки. Проте коли Гриць повернувся до Полтави, він вже не звертав уваги на Марусю, бо покохав іншу, Ганнусю із заможної полтавської сім'ї. Зраджена дівчина не витримала втрати та вирішила отруїти себе зіллям, що вона таємно взяла у місцевої бабусі-відьми, але яке ненароком випив Гриць. Улітку 1652 року полтавський суд засудив Марусю до страти, але її було амністовано універсалом Богдана Хмельницького, який приніс Іван Іскра, де зазначалося дарувати їй життя «за заслуги її батька та солодкі пісні». Для покути дівчина ходила на прощу до Києва, але повернувшись у 1653 році до Полтави померла у віці 28 років, не перенісши смерті коханого (за іншими даними — в 1652 році у Полтаві від сухот невдовзі після амністії або стала монашкою якогось з українських монастирів). До 390-річчя від дня народження легендарної української народної співачки та поетеси у відділі СГЛ (кім.403, ГНК) відкрилася книжкова виставка «Дівчина з легенди: Маруся Чурай». Погортайте сторінки сивих  віків, вчитайтеся в прості  і хвилюючі слова  пісень - і  вам  відкриється багато  поетичних  таємниць, ви  почуєте голоси великих творців, імена яких  розгубила  історія. Запрошуємо до перегляду.