«Велич Кобзаря»

9 березня 1814 року народився великий український народний поет, геніальний митець-новатор, основоположник нової української літератури та української літературної мови Тарас Григорович Шевченко - символ честі, правди і відваги, великої любові до людини. Вся творчість великого Кобзаря зігріта гарячою любов’ю до Батьківщини, пройнята священною ненавистю до ворогів і гнобителів народу. Його думи, його пісні, його полум’яний гнів, його боротьба за світлу долю трудового люду були думами, піснями, гнівом і боротьбою мільйонів. Поезію Шевченка люблять усі народи. Поет, який віддав усі свої сили боротьбі за визволення рідної України від соціального і національного гніту, виражав прагнення і сподівання всіх народів, всіх прогресивних людей світу. У славній плеяді безсмертних класиків літератури геніальний співець українського народу по праву стоїть в одному ряду з такими титанами думки і слова, як Гомер і Шекспір, Пушкін і Толстой, Гете і Байрон, Шіллер і Гейне, Бальзак і Гюго, Міцкевич і Бернс, Руставелі і Нізамі, чия мистецька спадщина стала надбанням усього передового людства. У великого Кобзаря - Тараса Григоровича Шевченка - чимало поетичних строф, які можна сміливо робити девізом всього свого життя. Вони надзвичайно філософічні, афористичні, так що пам'яті навіть цілком звичайної людини, яка не володіє особливими літературними чи артистичними даруваннями, може зберігати їх від колиски до останнього подиху. Відкрити для себе Т. Г. Шевченка — нового і завжди сучасного, дають можливість документи на книжковій виставці «Беру «Кобзар» у руки знову, немов святий щоденний хліб», яка експонується у відділі СГЛ НТБ ( кім.403, ГНК).