Нарисна геометрія. Історія і сучасність

 

 

 

 

 

 

                                                           Все навколо – геометрія

Ле Корбюзьє,

французький архітектор


Нарисна геометрія є однією з основних дисциплін у професійній підготовці бакалаврів інженерного профілю. Це один з розділів геометрії, в якому вивчаються різні методи зображення просторових об'єктів на площині. За своїм змістом і методами нарисна геометрія займає особливе положення серед інших наук. Вона збагачує точні науки наочністю і простотою вирішення багатьох завдань. Графічна інтерпретація рішення математичних задач знаходить застосування в фізиці, хімії, механіці та багатьох інших науках.

Методи зображення нарисної геометрії дозволяють з великою наочністю і метричною достовірністю відобразити як реальні речі, так і образи проектованих об'єктів, які виникають в уяві.

Історія розвитку нарисної геометрії йде корінням в глибоку старовину. Про це свідчать численні зображення первісної людини на стінах печер і знаряддях праці, де вона намагалася передати або зберегти дуже важливу для неї інформацію. Стародавні єгиптяни намагалися зображати об'єкти у вигляді плоских проекцій, але це все здійснювалося стихійно, без використання твердо встановлених правил і закономірностей.

Основи нарисної геометрії як науки заклав французький інженер Гаспар Монж. Він розробив свою методику в 1765 році,  працюючи креслярем при спорудженні фортифікацій.

З цього часу нарисна геометрія отримала наукове обґрунтування, а її висновки знайшли широке застосування в техніці і привели до того, що креслення стало «міжнародною мовою» інженерів.

На абонементі молодших курсів (ГНК, к. 504) оформлено книжково-ілюстративну виставку «Нарисна геометрія. Історія і сучасність», на якій представлено документи із фондів НТБ з даної тематики.

Запрошуємо до перегляду

   


Розміщено 20.11.2018
Вверх