Основоположник вітчизняної гідравліки (до 120-річчя з дня народження Трифона Максимовича Башти)
Фундатор вітчизняної наукової школи промислової гідравліки.
Провідний конструктор зі створення гідравлічних систем.
Дві стратегічні галузі – верстатобудівна та авіаційна своїм
прогресом певного мірою зобов'язані саме йому
Башта Трифон Максимович (1904–1987) — український фахівець у галузі гідравліки та гідродинаміки, доктор технічних наук, професор, лауреат Сталінської премії, заслужений діяч науки і техніки Української РСР, засновник української наукової школи промислової гідравліки.
Трифон Максимович Башта народився 14 лютого 1904 р. на Полтавщині в багатодітній родині коваля. В 1914 р. сім'я переїхала в м. Ашхабад. Але через небезпеку в Туркменській республіці у 1923 році були вимушені повернутися в Україну в рідний хутір.
Башта Трифон Максимович з захопленням сприймав ідеї світлого майбутнього та рівності, він вступає спочатку в комсомол, а потім і в партію. Віра зникла враз і назавжди в 1933 році, під час голодомору в Україні.
У 1930 році Трифон закінчив КПІ, а вже в 1931-го його направили до Інституту червоної професури (ІЧП) в Москві. Визначальним моментом для нього було рішення обрати між політикою та технікою, і він без коливань обрав техніку. З 1932 року, ще навчаючись в Інституті червоної професури (ІЧП), Трифон Максимович почав досліджувати гідравлічні і пневматичні приводи, що призвело до його перших публікацій у цій області.
З 1934 р. Башта працював в Експериментальному науково-дослідному інституті металорізальних верстатів. Тут він створив і очолив бюро гідравлічних передач ‒ конструкторський та дослідницький центр, який першим у СРСР почав проєктувати та впроваджувати гідравлічні передачі у конструкцію вітчизняних верстатів. У 1935 році Трифона Максимовича обирають Вченим секретарем технічного відділення Академії Наук СРСР.
Особливо плідний був 1936 рік, коли завдяки ініціативі і активній участі Т. Башти в Харкові був заснований завод «Гідропривід». Того ж року вийшла його монографія «Гідравлічні приводи і механізми металорізальних верстатів», яка стала фундаментальною працею в галузі і послужила основним посібником для верстатобудівників. Також вченому було присуджено ступінь доктора технічних наук без захисту дисертації за досягнення вже зроблені в галузі.
У 1938 році науковця звинуватили у шкідництві та заарештували. У в'язниці доля звела його з Андрієм Миколайовичем Туполєвим. Коли останньому доручили створити авіаційне конструкторське бюро, одним із перших до нього увійшов Т. Башта. Він уперше у вітчизняній практиці створив системи гідроприводів, що забезпечили виконання силових функцій керування бойовими машинами.
На початку 1946 року Трифон Максимович звернувся до наркому авіаційної промисловості з пропозицією про організацію дослідно-конструкторського бюро з гідроприводу літаків. Незабаром були створені завод і дослідно-конструкторське бюро № 279, директором і головним конструктором яких був призначений Трифон Максимович Башта. У цьому ж 1946 році виходить третя за рахунком монографія «Гідравлічні пристрої літаків», яка була високо оцінена авіаційними фахівцями.
Під керівництвом Трифона Максимовича на заводі були проведені розробки унікального гідравлічного обладнання для літаків, яке не мало аналогів в світі. Також він створив нові типи коліс для швидкісних реактивних винищувачів та гальма, які скорочують шлях пробігу літака. Вперше в практиці світового авіабудування він винаходить пристрій, який розкручує колесо літака ще в повітрі і цим зменшує динамічний удар шасі під час приземлення. Одночасно з конструкторською діяльністю Трифон Максимович продовжує займатися науковою та педагогічною роботою. Після війни Т. Башта – професор Московського авіаційного інституту, головний конструктор і директор дослідного заводу.
Він регулярно проводить науково-технічні конференції. Його наступну фундаментальну книгу «Гідравлічні приводи та агрегати літаків» перекладено за кордоном на дев’ять іноземних мов.
В 1955 р. на особисте запрошення М. Л. Голеги, ректора Інституту цивільного повітряного флоту (нині Національний авіаційний університет) Т. М. Башта переїздить до Києва і починає працювати в інституті. Тут він керує створеною ним кафедрою гідравліки, гідравлічних та пневматичних пристроїв літальних апаратів. Почалося нове, незвичне для нього життя – не треба було з кимось боротися, чогось домагатися, щось долати – в інституті ідуть йому назустріч з усіх питань.
У Києві Башта Трифон Максимович продовжує очолювати роботу з розвитку і впровадження гідравлічних приводів у вітчизняну машинобудівну галузь. Кафедра і науково-дослідна галузева лабораторія, яка була створена Баштою, стала науковим центром з авіаційного і машинобудівного гідроприводу.
Безмежно багато часу і сил витратив Трифон Максимович на підготовку наукових кадрів, передаючи їм свої знання і досвід. Під його керівництвом було захищено понад 120 кандидатських робіт та 20 докторських дисертацій. Багато учнів Т. М. Башти стали відомими вченими.
Результати наукової діяльності і досвід попередньої практичної роботи, регулярно узагальнювались Баштою Трифоном Максимовичем у наукових монографіях та підручниках. Усього він видав близько 30 монографій і підручників, обсяг кожної з книг нерідко складав 500-600 сторінок. Багаторічна подвижницька праця Трифона Максимовича дозволила йому створити справжню енциклопедію машинобудівної гідравліки, доступну для студентів і інженерів і корисну для маститих теоретиків.
Дякуючи йому у вищих навчальних закладах була введена нова спеціальність – «Гідропривід і гідро пневмоавтоматика», для викладання якої Т. М. Башта написав 4 підручники, за якими вчаться студенти і донині.
Слід звернути увагу на ще одну грань таланту Трифона Максимовича – він був чудовим педагогом і лектором. Випускники згадують його цікаві, з прикладами з особистої практики, лекції. Теоретичний матеріал неодмінно подавався з прикладами його застосування на практиці.
Трифон Максимович майстерно володів графікою і мав дивовижну пам’ять – він креслив на дошці різні складні конструкції, не користуючись конспектом.
Всі, хто знав родину Трифона Максимовича, відзначали, що він відбувся як особистість, як великий вчений, завдяки дружині Вовк Галині Прокопівні.
У 1987 році, на 84 році життя, після тяжкої хвороби Трифон Максимович пішов з життя.
На фасаді головного корпусу Національного авіаційного університету (колишнього Київського інституту інженерів цивільної авіації) встановлено меморіальну дошку. Відлите з темної бронзи вольове обличчя людини з високим чолом мислителя і спокійним поглядом – Трифон Максимович Башта. Тут він працював в 1955 по 1986 рік.
Пам’ять про нього і дотепер шанують його учні й соратники. Башти. Наукові праці професора Трифона Максимовича актуальні і нині. Написані ним підручники і досі залишаються головними посібниками з питань гідравліки й гідроприводу для студентів технічних університетів. Створені ним конструкції систем і елементів гідравлічного приводу становлять основу для сучасних розробок в галузях авіа- та машинобудування.
Учений, педагог, конструктор, неординарна особистість Трифон Максимович Башта – явище загальнолюдського масштабу. Його ім’я по праву увійшло до альманаху «Народжені Україною» та «Енциклопедії сучасної України».
До уваги наших користувачів! Фонди науково-технічної бібліотеки містять навчальні видання знаного науковця Т. Башти, якими ви можете скористатися.
Більш детально про життя та діяльність Т. М. Башти
можна дізнатись з джерел:
- Вікіпедія. Башта Трифон Максимович. URL: http://surl.li/plzva (дата звернення: 18.01.2024).
- Башта Трифон Максимович // Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». URL: https://kpi.ua/bashta-about (дата звернення: 18.01.2024).
- Башта О.Т., Башта О.В. Трифон Башта: життя, віддане науці та авіації // Світогляд. 2021. № 5 (91). URL: http://surl.li/plzwp (дата звернення: 18.01.2024).
- Башта О. Т. Трифон башта. Сходинки життя // Cталий розвиток авіаційної інфраструктури України : колективна монографія. Львів – Торунь : Liha-Pres, 2023. C. 29-62. URL: https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/59837 (дата звернення: 18.01.2024).
- Основоположник вітчизняної гідравліки : [Т. Башта] // Урядовий кур'єр. 2019. 9 лютого (№ 27). С. 6.