Світле свято Великодня
Яйце пасхальне. Стіл дубовий.
Світлиця в білім полотні.
Рушник червоно-чорний при іконі
з блакитно-жовтим обрієм на склі...
Губерначук Сергій
5 травня християни східного обряду відзначають Великдень – найбільше свято християнського календаря.
Християнський Великдень, або Пасха, завжди святкується у неділю після єврейського свята Песаху, яке відзначає вихід євреїв з єгипетського полону. Чому саме у неділю? Відповідно до Євангелія, Ісус воскрес наступного дня після шабату, тобто суботи.
Оскільки євреї користувалися місячним календарем, для визначення християнського Великодня потрібно було вирахувати дату Песаху. Для цього був розроблений Метонів цикл, яким користувався грецький астроном Метон з Афін.
Метонів цикл застосовується для визначення дати Великодня, а його дати повторюються за 19-річним циклом. Песах завжди припадає на повний місяць. Це дозволяє встановити чітке відношення між християнським Великоднем і єврейським святом Пасхи, зберігаючи традиційну послідовність і зв'язок із стародавніми обрядами.
Після переходу на новий календар, нерухомі свята в православній церкві України та Українській греко-католицькій церкві змістилися на 13 днів, що відповідає різниці між юліанським і григоріанським календарями. Проте, відмінності між православним та католицьким календарем залишаються, оскільки Православна церква України та УГКЦ перейшли на новоюліанський календар, а не на григоріанський.
Різниця ж між датами Великодня за східною і західною традиціями походить від різниці у вирахуванні весняного рівнодення через розбіжність між календарями на 13 днів. Після реформи, західна традиція визначення весняного рівнодення стала ближчою до астрономічного, тоді як східна традиція залишилася практично незмінною.
Водночас Великдень за Юліанським календарем обов'язково має святкуватися після єврейської Пасхи.
Великдень, або Світле свято Воскресіння Господнього, оповите унікальними традиціями й обрядами – саме вони роблять його неповторним і улюбленим днем для українців.
У багатьох куточках нашої країни великодні традиції та обряди дотримуються практично в незмінному вигляді, такими, якими вони дійшли до нас з найдавніших часів.
Готуватися до Великодня в Україні починають заздалегідь, коли тримають довгий Великий піст. В останній тиждень перед святом прибирали будинок, перемивали всі поверхні і прикрашали хату рушниками.
На Великдень українці готують ритуальну випічку – паски. Додають у паски побільше яєць, щоб тісто було насиченого жовтого кольору – це символізує сонце. Зверху паски прикрашали фігурками птахів і квітів, що позначало весну і родючість.
Обов'язковими Великодніми атрибутами, як і паска, є писанки та крашанки. Писанка – це традиційний оберіг, писаний на сирому яйці, вкритий восковими візерунками, які виконують писачком та зафарбовують природними фарбниками. Тобто писанки – це сирі яйця, вкриті візерунками. А крашанки – це зварені й зафарбовані яйця. Розписані і пофарбовані яйця символізують життя, сонце і воскресіння. В Україні досі добре розвинене мистецтво крашанок і писанок.
У сам день Великодня прийнято збирати кошик з різни продуктами, пасками і крашанками та йти до церкви на богослужіння, під кінець якого освячуються продукти.
Цьогоріч – третій Великдень, який Україна відзначатиме в умовах повномасштабної війни із болем у серці через невимовні та непоправні втрати наших співвітчизників, понівечені долі людей, зруйновані міста і села…
І все ж, наперекір всім викликам, попри складні умови воєнного стану, ми зустрічатимемо Великдень, адже дух єднання та спільного діяння втілились у боротьбі українців за споконвічні християнські цінності, за рідну землю та людей на ній, утверджуючи віру в перемогу правди, добра і справедливості.
Дорогі українці!
Бережіть себе та своїх рідних!
Шануйте та оберігайте наші українські прадавні традиції.
У ці Великодні дні пом’янемо тих, хто віддав своє життя, щоб ми могли святкувати.
Не забуваймо підтримувати тих, хто зараз боронить нас, незалежність України від загарбників. Наша з вами допомога надзвичайно важлива для них!
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!