Лев Ландау. Я жив серед формул

Не сумнівайтесь у великих можливостях фізики.
Фізика  може пояснити будь-яке побачене у житті явище.

Лев Ландау

Лев Давидович Ландау – фізик-теоретик, академік. Досліджував явища надпровідності та надплинності, створив школу видатних фізиків-теоретиків та отримав Нобелівську премію (1962 р.) за «піонерські роботи в галузі теорії конденсованих середовищ, особливо рідкого гелію».

Академік Ландау, Дау (так називали його близькі, друзі й колеги), – легендарна постать серед вітчизняних учених. Його науковий талант, широта інтересів, гострий розум і красномовство захоплювали. Він удостоєний безлічі радянських нагород і нагород іноземних держав. Член академій наук Данії, Нідерландів, Американської академії наук та мистецтв (США), Французького фізичного товариства, Лондонського фізичного товариства та Лондонського королівського товариства.

Лев Давидович Ландау народився  22 січня 1908 року в Баку. Його батько був інженером-нафтовиком, а мати – вчителем природознавства в школі. У 1922 році, коли йому було лише 14 років, Лев закінчив школу і вступив до Бакинського університету, де навчався на двох факультетах одночасно: фізико-математичному і хімічному. За особливі успіхи у 1924 році був переведений до Ленінградського університету. 

Закінчивши в 1927 р. фізичне відділення Ленінградського університету, Ландау стає аспірантом, а надалі співробітником Ленінградського фізико-технічного інституту. Тоді ж 19-річний Ландау, публікує перші праці з теоретичної фізики і цим робить фундаментальний внесок у квантову теорію – вводить поняття матриці щільності як метод для повного квантово-механічного опису систем, що є частиною більшої системи. Це поняття стало основним у квантовій статистиці.

З 1929 р. Ландау провів півтора року за кордоном в наукових центрах Данії, Англії і Швейцарії, де працював разом з провідними фізиками-теоретиками, в тому числі з Нільсом Бором, якого відтоді вважав своїм єдиним вчителем.

Кар'єра в Україні розпочалася з очолення ним відділу Українського фізико-технічного інституту у Харкові. Завдяки його зусиллям, сучасники Ландау зазначають, що харківський УФТІ став одним із провідних світових центрів фізичної науки. Тут Ландау взявся за створення школи теоретичної фізики.

В 1938 році, коли почалася серія репресій  проти науковців Українського фізико-технічного інституту, Лева Давидовича заарештували за антирадянську агітацію. Він провів рік у в'язниці і лише завдяки втручанню колеги-фізика Петра Капиці, який взяв Ландау «на поруки», термін його арешту скоротився. Після звільнення, до самої смерті в 1968 р., Ландау був співробітником ІФП (Інституту фізичних проблем), заснований вищезазначеним Петром Леонідовичем. Ландау тоді приваблювало багато проблем теоретичної фізики. Він вивчав походження енергії зірок, дисперсію звуку, надпровідність, магнітні властивості матеріалів, властивості рідкого гелію.

Ландау є творцем класичного курсу теоретичної фізики (спільно з Євгеном Ліфшицем). «Механіка», «Теорія поля», «Статистична фізика», «Квантова механіка», «Механіка суцільних середовищ», «Електродинаміка суцільних середовищ» та інші праці становлять багатотомний «Курс теоретичної фізики», (є в фондах науково-технічної бібліотеки ВНТУ) перекладений багатьма мовами, що й досі поціновується студентами-фізиками. 

Від своїх студентів Ландау вимагав широких знань з теоретичної фізики. Його учнями могли вважатися ті, хто здавав 9 іспитів з визначених предметів, так званий теоретичний мінімум Ландау. Незважаючи на велику кількість бажаючих, це вдалося зробити всього 40 вченим.

У 1962 році у житті видатного фізика сталася автокатастрофа, внаслідок якої Ландау 3 місяці провів у комі. Довгий час його життя висіло на волосині. Вченого вдалося врятувати завдяки кваліфікованому медичному втручанню та допомозі фізиків з усього світу. Він прожив після аварії кілька років, поступово відновлюючись, але перестав займатися наукою.

Помер Лев Ландау 1 квітня 1968 року в Москві. Його наукова спадщина настільки велика і різноманітна, що навіть важко собі уявити як могла встигнути це зробити одна людина за таке коротке життя.

Джерела із фондів НТБ

Дубинянская, Я. Теория и практика Ландау [Текст] / Я. Дубинянская //  Личности. – 2011. – № 7. – С. 42-61.

Коваленко, О.  Примхлива доля примхливого генія : Людина-енциклопедія фізики – таким його знав науковий світ : [Лев Ландау] [Текст] / О. Коваленко // Освіта України. – 2014. – 20 січня (№ 1-2). – С. 14.

Ландау, Л. Д. Собрание трудов [Текст]. Ч. 2 / Л. Д. Ландау ; под ред. Е. М. Лифшица, И. М. Халатникова. – Москва : Наука, 1969. – 452 с. 

Локтєв, В. Геніальний фізик і великий педагог: До 100-річчя від дня народження академіка Л. Д. Ландау [Текст] / В. Локтєв // Вісник НАН України. – 2008. – № 1. – С. 36-44.

Можейко, А. А.  Разгадка таланта Л.Д. Ландау [Текст] / А. А. Можейко // Оптико-електронні інформаційно-енергетичні технології. – 2008. – № 2. – С. 226-231.

Стовпюк, М. Лев Ландау [Текст] / М. Стовпюк // Соционика, психология и межличностные отношения: человек, коллектив, общество. – 2003. – № 1. – С. 45-62.

Академик Лев Давидович Ландау [Текст] : (сборник). – Москва : «Знание», 1978. – 64 с. – (Новое в жизни, науке, технике. «Физика» ; №3).