Відзначаємо День Державного Прапора України та День Незалежності України

Щорічно в Україні відзначають два важливі національні свята, які символізують українську державність, незалежність і патріотизм – День Державного Прапора України та День Незалежності України. Під час повномасштабної війни вони набули особливого значення. У цей складний час ці свята стали символами стійкості, незламності та єдності українського народу. Попри небезпеку, українці продовжують відзначати їх з особливою гордістю і патріотизмом.

23 серпня відзначається, офіційно встановлений у 2004 році, День Державного Прапора України. Сьогодні вшановують один із головних символів нашої країни – синьо-жовтий стяг, який уособлює національну єдність, боротьбу за свободу та незалежність.  

Синьо-жовте поєднання утвердилося як українські національні кольори під час європейської «Весни народів» у 19 столітті. Але загалом ця символіка з нами зі значно давніших часів.
Поєднання блакитного тла та жовтого малюнку зустрічається ще в символіці українських населених пунктів, починаючи з часів Русі.

Сьогодні прапор – з нашими військовими на їхніх плечових шевронах, у рюкзаках та на позиціях. Вони бережно підписують його своїми позивними побратимам на пам’ять. Він майорить над вільними і звільненими містами України. А українці на окупованих територіях чекають, коли він знову з гордістю розвіватиметься у їхніх містах, селищах та селах.

Синьо-жовтий прапор – це гідність та нескорена воля України.

День Незалежності України святкується 24 серпня, починаючи з 1991 року, коли Верховна Рада Української РСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. Це головне державне свято України, яке відзначає народження незалежної української держави після розпаду Радянського Союзу.

Це свято завжди проходило з особливим розмахом - влаштовувалися військові паради, святкові концерти та фестивалі. Українці - від малого до великого - традиційно одягали на День Незалежності вишиванки або в'язали до одягу стрічки в національних синьо-жовтих кольорах.

На жаль, в умовах війни ми змушені відмовитися від звичного святкування - щоб не наражати на ризик життя людей, масові заходи не проводять. Але цей факт не заважає нам, як і торік, вдягнути вишиванки, виконати гімн і разом помолитися про якнайшвидше настання миру в рідній країні. 

Попри всі труднощі, ці свята, що є символами незалежності, свободи і гордості за свою країну, залишаються джерелом натхнення і нагадуванням про те, за що бореться український народ – за свою свободу, незалежність і майбутнє.