Як отримати повні тексти з авторитетних міжнародних журналів без використання піратських платформ

Починаючи роботу над дослідженням, над певною тематикою своєї роботи, науковець хоче побачити, які вже є напрацювання в даній галузі, що є нового та хто над цим працює (щоб не винаходити велосипед), знайти потрібну літературу і структурувати інформацію для подальшого використання.

Щоб не попастися на гачок не перевірених даних, краще шукати інформацію в надійних джерелах – поважних журналах, пошукових платформах, базах даних.

Справа в тому, що в якісних, класичних виданнях плагіат і роботи, які не відповідають рівню наукового журналу, відсіваються швидко і нещадно, і відповідальність за якість статті не перекладається на її автора. Отже, мільйони читачів можуть бути впевнені, що мова в публікації йде про реальне наукове дослідження, яке можна і потрібно мати на увазі в своїй роботі, а також посилатися на нього. Але ніякої впевненості бути не може, коли видання, просто кажучи, нелегітимне.

Ставлять під сумнів саму науку і підривають класичну схему доступу до контенту так звані «наукові пірати».

Наукове піратство – порушення авторського права (копірайту) на наукові роботи (або нелегальний доступ) для надання загального відкритого і безкоштовного доступу до наукової інформації.

Причина цього – висока ціна, яку доводиться платити за здобуття наукової статті журналам і корпораціям, які володіють авторськими правами. Оскільки вченому в роботі можуть знадобитися десятки і сотні статей, і навіть великим державним проектам для збору аналітики про публікації необхідний доступ до них, наукове піратство зачіпає практично кожного дослідника і викликає широкий суспільний резонанс, маючи своїх супротивників і прихильників.

Видавництва, у яких зосереджена велика кількість наукової інформації (найбільші з них – Elsevier і Springer), мають свої причини робити доступ до статей платним: статті повинні рецензуватися, сайти – підтримуватися, а номери – верстатися. Оплата праці рецензентів, дизайнерів, редакторів та технічної підтримки навіть при відмові від друкованої версії журналів вимагає своїх витрат.

Однак з точки зору захисників наукового піратства ціни на скачування явно завищені, і основна мета такого завищення – монополізація інформації.

Тому, засновник сайту Sci-Hub Олександра Елбакян так оправдовує наукове піратство: «З смислової сторони питання піратство – це копіювання інформації, при якому продукту – інформації – стає більше, тоді як при крадіжці у одного суб’єкта предмет пропадає, а у другого – з’являється. Це принципово важливі відмінності! Досить відомий вислів, приписуваний Будді, говорить: «Тисячі свічок можна запалити від єдиної свічки, і життя її не стане коротшим. Щастя не стає менше, коли їм ділишся». Можна додати, що інформації не стає менше, коли її копіюють. Навпаки: її стає більше».

Цей конфлікт інтересів видавців і науковців досі викликає широкий суспільний резонанс. І, щоб не бути учасником судового процесу захисту авторського права, потрібно шукати наукову інформацію і ділитися науковими публікаціями легальним способом – користуватися ресурсами відкритого доступу.

Тому, знайти достовірне джерело інформації для проведення якісних наукових досліджень з цілодобовою підтримкою та миттєвим доступом до баз даних Вам допоможуть каталоги журналів відкритого доступу. Це безкоштовні онлайн сервіси, за допомогою яких Ви зможете знаходити публікації у наукових журналах, які підтримують політику відкритого доступу до інформації.

По суті, відкритий доступ – це безкоштовний доступ до повних текстів наукових і навчальних публікацій без будь-яких фінансових, правових або ж технічних обмежень.

В презенитації наводимо перелік директорій (каталогів) відкритого доступу.

Презентація на тему: Як отримати повні тексти з авторитетних міжнародних журналів без використання піратських платформ