ХИЖАЦЬКІ ВИДАННЯ.  ЩО ЦЕ?

Хижацькі видання (або хижацькі журнали) — періодичні видання з відкритим доступом, які видають наукові статті без належного рецензування та дотримання академічних стандартів. Це недоброчесна модель наукової видавничої діяльності, яка передбачає збір оплати з авторів рукописів без надання повноцінних редакційних або видавничих послуг (включаючи повноцінну систему рецензування), які прийняті у справжніх наукових журналах (відкритого та обмеженого доступу).

Вперше цей термін вжив американський бібліотекар Джеффрі Білл у 2008 р. Науковець створив список, який відслідковує потенційні хижацькі журнали та видання. Загалом, даний список складається із двох великих блоків: несумлінні видавці (Beall’s List of Predatory Publishers) та несумлінні журнали (Beall’s List of Predatory Journals).

Хижацькі журнали розділяють на три групи:

Хибні – псевдовидання, які створені лише для збору коштів і не завжди можуть розмістити статтю

Вкрадені – це копії журналів, які індексуються у міжнародних базах даних. Розробляється веб-ресурс, схожий до оригінального сайту журналу, який індексується в Scopus, WoS тощо

Псевдоавторитетні – це журнали, які колись індексувалися у відомих міжнародних базах даних та перестали рецензуватися, але не повідомляють про це авторів

Головні ознаки хижацьких журналів:

• Агресивний маркетинг (видання активно запрошує авторів на публікацію через електронні листи чи соціальні мережі)
• Невідповідність тематики (видання, яке публікує статті з різних, часто несумісних областей)
• Високий показник самоцитування
• Проблеми з прозорістю (відсутність інформації про редакційну політику, редакційний склад та процес рецензування)
• Швидке публікування (короткі терміни публікації, що може свідчити про низьку якість)
• Обсяг публікацій (ввидання публікують велику кількість статей у короткий термін)
• Відсутність експертного рецензування, або розгляд відбувається дуже швидко, або з власною рецензією
• Високі збори за публікацію без надання додаткових послуг
• Погана репутація (негативні відгуки від авторів або визнаних науковців)
• «Псевдо» імпакт-фактор (Universal Impact Factor (UIF), Global Impact Factor (GIF), Citefactor (CIF) тощо)
• Індексація сумнівними базами даних

МОН України уклало ліцензійну угоду з Cabells Predatory Reports для перевірки наукових видань за ознаками «хижацьких»

Відеоматеріали на тему «Хижацькі видання»

Як уникнути зустрічі з хижацькими виданнями 

Хижацькі видання vs бібліотекарі та науковці 

Презентація на тему «Світ журналів: хороші, погані та хижацькі» 

За допомогою механізму Open Access (Відкритий доступ) недобросовісні видавці широко використовували свої послуги, пропонуючи авторам публікувати свої статті в журналах підробленого/прихованого Open Access, за які має платити автор.

Тому:

• перевірте через whois.net наявність веб-сайту, хто є власником 

• ви можете знайти інформацію про видавця?

• перевірте редакційну колегію;

• видавець продовжує розсилати спам або ви помітили нав'язливий маркетинг?

• чи можете ви знайти рекомендації для авторів?

• чи можете ви знайти інформацію про авторські права та процедуру рецензування?

• чи є інформація про авторську плату?;

• чи має журнал ISSN (міжнародний стандартний серійний номер)? (перевірте ISSN в ROAD*);

• ви бачите фізичну адресу? Перевірте через Карти Google;

• чи індексується журнал в DOAJ, Scopus або Web of Science?

*ROAD, довідник «Наукові ресурси відкритого доступу» – це послуга, пропонована Міжнародним центром ISSN за підтримки Сектора комунікації та інформації ЮНЕСКО.