Історична довідка

Історія науково-технічної бібліотеки, яка є навчальним, науковим, інформаційним та культурно-просвітницьким підрозділом Вінницького національного технічного університету, нерозривно пов’язана з історією самого університету. У 2025 році ВНТУ відсвяткував своє 65-річчя. Разом із ним ювілей відзначила й Бібліотека.

Бібліотека була створена одночасно з відкриттям загальнотехнічного факультету Київського інституту харчової промисловості у Вінниці в 1960 році. Одним із перших розпоряджень новоствореного факультету став наказ про заснування бібліотеки. На той час на факультеті працювало 10 викладачів, а на перший курс було прийнято 180 студентів. Усі вони стали першими читачами Бібліотеки, яка тоді розміщувалася лише в одній кімнаті будівлі Вінницького політехнічного технікуму.

 Марія Миколаївна ЩЕГОЦЬКА, перша бібліотекарка, отримала завдання облаштувати книгозбірню та закласти основу її фонду.

У квітні 1965 року її призначили завідувачкою Бібліотеки. Загалом 22 роки Марія Миколаївна присвятила становленню та розвитку книгозбірні.

Уже з вересня 1960 року перед Марією Миколаївною стояло стратегічне завдання – сформувати фонд документів, що відповідав би потребам навчального процесу й інтересам студентів і викладачів. Частину літератури передали в дар бібліотека Київської політехніки, інші бібліотеки, підприємства (зокрема, завод «Маяк»), а також викладачі. Завдяки цьому вже до кінця 1960 року бібліотечний фонд зріс до 6 тисяч примірників, тобто за чотири місяці було сформовано ядро майбутньої книгозбірні.

На початку всю роботу Марія Миколаївна виконувала самотужки: комплектувала фонд, проводила перші бібліотечні огляди та бесіди, готувала довідки, обслуговувала читачів.

У 1967 році бібліотека отримала нове приміщення – у новозбудованому навчальному корпусі №2.
У 1970 році було створено відділ обслуговування читачів з абонементом навчальної літератури та читальною залою. Бібліотечний фонд активно поповнювався й у 1975 році налічував 241,8 тис. примірників, з них понад 88 тис. – підручники.

Зі зміною статусу навчального закладу змінювався і статус Бібліотеки. З 1974 року вона функціонувала як Бібліотека Вінницького політехнічного інституту. У цей час бібліотечний фонд зростав не лише кількісно, а й якісно: збільшувалася кількість наукових видань, у тому числі фахової періодики та літератури іноземними мовами. Для кращого розкриття фонду організовувалися книжкові виставки, Дні інформації, Дні кафедр.

У січні 1973 року завідувачкою Бібліотеки стала АФАНАСЬЄВА Марія Петрівна, яка обіймала цю посаду до 1984 року. Енергійна, досвідчена, віддана професії, вона зуміла вирішувати численні проблеми: формування фонду, розміщення літератури у зв’язку з отриманням нових площ, створення нових відділів, запровадження сучасних форм роботи, організацію діяльності колективу. Розвиток Бібліотеки був тісно пов’язаний із розширенням інституту, відкриттям нових кафедр і факультетів, а також підготовкою фахівців для зарубіжних країн. В 1980 році для кращого обслуговування студентів перших курсів впроваджено груповий метод видачі підручників, який застосовується і нині в автоматизованому режимі.

70–80-ті роки ХХ століття стали періодом становлення Бібліотеки як повноцінної книгозбірні вищого навчального закладу. У цей час закладалася основа її внутрішньої структури, формувався колектив, ядро якого складали досвідчені фахівці: Федорчук В. І., Притуляк Т. Є., Бурдигіна Е. І., Гуцол О. В., Фадеєва М. А., Андронік Л. Д., Пакалюк Н. І., Павлишина Г. Д., Трапезніков В. Г., Афанасьєва Т. М.

У 1981 році в інженерно-будівельному корпусі було відкрито абонемент та читальний зал.
У 1983 році з метою підвищення якості обслуговування читачів відділ обслуговування було поділено на три підрозділи: відділ навчальної літератури, відділ наукової літератури та відділ літератури з питань будівництва.
У 1984 році було створено відділ основного книгозберігання, що став важливим етапом у розвитку Бібліотеки.

З 1984 по 2004 роки науково-технічну бібліотеку очолювала ЧАЛОВСЬКА Галина Володимирівна – досвідчений фахівчиня, хороша організаторка. Чуйна, уважна, толерантна Галина Володимирівна здобула визнання серед колег Бібліотеки. Під її керівництвом створено систематичний каталог, в читальних залах організовано вільний доступ до бібліотечного фонду, що сприяло кращому обслуговуванню читачів, активізується інформаційно-бібліографічна робота – один із головних процесів книгозбірні. Виділено окремий каталог видань українською мовою, відкрита нова читальна зала дипломного проєктування на 45 місць.

1986 рік став визначальним у розвитку Бібліотеки. На початку року територію інститутського містечка Вінницького політехнічного інституту прикрасила нова споруда – головний навчальний корпус. Першими новоселами в цій сучасній висотній будівлі стали книги: для науково-технічної бібліотеки було відведено шість поверхів.

До цього часу бібліотечні відділи розміщувалися в різних корпусах, що ускладнювало роботу та обслуговування читачів. Відтепер усі вони були сконцентровані в одному приміщенні, що значно полегшило доступ до інформації. У новому корпусі розмістили близько півмільйона примірників.

Завдяки збільшенню кількості абонементів, читальних залів та книгосховищ Бібліотека отримала оновлену структуру. Було відкрито нові відділи – суспільно-політичної та гуманітарної літератури, читальні зали періодики, інформаційних видань і спеціальних видів літератури. Також організовано бібліотечні пункти на п’яти кафедрах.

Щорічно в бібліотеку надходить до 50 тис. примірників видань. Кількість читачів за єдиним читацьким квитком становить 11 500 осіб, а книговидача досягла майже 600 тисяч примірників. Бібліотеку було переведено до другої категорії за оплатою праці, а її штат налічував 22 співробітники.

Створення такого потужного інформаційного ресурсу установи було б неможливим без самовідданої праці бібліотечних фахівців багатьох поколінь. Важко назвати всіх, хто доклав зусиль до розбудови та становлення Бібліотеки, проте є імена, які неможливо не згадати сьогодні. Це працівники, чий внесок у розвиток усіх напрямів діяльності науково-технічної бібліотеки є неоціненним: Капкіна Н. К. – завідувачка відділу комплектування та наукової обробки літератури (1970-ті роки), Бурдигіна Е. І. – завідувачка відділу комплектування та наукової обробки літератури (1985–1989 рр.), Дубова Г. М. – завідувачка відділу комплектування та наукової обробки літератури (1989–2003 рр.), Єфімова Н. С. – завідувачка інформаційно-бібліографічного відділу (1970-ті роки), Щупак Л. М. – завідувачка інформаційно-бібліографічного відділу (1983–1990 рр.), Волинець Н. Ф. – завідувачка інформаційно-бібліографічного відділу (1990–2004 рр.), Большего В. С. – завідувачка відділу основного книгозберігання (1983–1992 рр.); Панченко А. С. – заступниця директорки (1985–1990 рр.), Домрачева О. Ф. – заступниця директорки (1990–2005 рр.), Банкова Н. П. – заступниця директорки (2005–2017 рр.), Кондратюк Т. В. – завідувачка відділу суспільно-політичної та гуманітарної літератури (1986–1994 рр.) та ін. Варто також відзначити самовіддану працю Н. В. Шаманської, Г. Ю. Сивої, Н. Ф. Герасимчук, Н. І. Деренівської, С. Н. Тишковської, О. П. Чуби та багатьох інших працівниць, які щоденною працею зміцнювали й примножували авторитет Бібліотеки.

Переїзд до нового приміщення став для Бібліотеки початком нової сторінки її історії. З роками зростав штат співробітників, що дало змогу сформувати спеціалізовані відділи обслуговування читачів та відкрити бібліотечні пункти в гуртожитках.

Розширення площі дозволило значно збільшити бібліотечні фонди. Із середини 1990-х років книгозбірня активно поповнюється навчальною літературою економічного напрямку, виданнями з  суспільно- гуманітарних наук, інших галузей. Основу бібліотечного фонду становить навчальна література – підручники, посібники, довідкові видання, універсальні й галузеві енциклопедії та словники. За видами документів у фондах Бібліотеки представлені книги, брошури, періодичні видання, нормативно-технічна документація, промислові каталоги, патенти, дисертації та їхні автореферати. Щороку до Бібліотеки надходило близько до 20 тисяч примірників книг, передплачувалося понад 300 назв періодичних видань.

Фонд стрімко поповнювався вітчизняною та зарубіжною літературою з машинобудування, радіотехніки, мікроелектроніки, енергетики, автоматики та комп’ютеризованих систем управління, лазерної техніки, промислового й цивільного будівництва, комп’ютерних систем і мереж, автомобілів та автомобільного господарства.

Щороку Бібліотека обслуговувала до  11 тисяч користувачів за єдиним читацьким формуляром, яким видавалось понад 800 тисяч примірників видань.

Сучасний етап розвитку університетської бібліотеки характеризується зміною ключових пріоритетів у її діяльності, серед яких провідне місце посідає впровадження комп’ютерних технологій. Протягом останніх десятиліть застосування комп’ютерно-інтегрованих рішень стало одним із головних напрямів розвитку бібліотечної справи.

У 1991 році було створено сектор автоматизації Бібліотеки. Згодом, у 2003 році, на його базі сформовано інформаційно-обчислювальний центр, що забезпечував супровід бібліотечних процесів. А вже у 2013 році до структури НТБ було введено відділ інформаційних технологій та комп’ютерного забезпечення.

На сьогодні університетська Бібліотека набула значного досвіду в справі впровадження інновацій. А розпочали з того, що, вивчивши досвід автоматизації провідних бібліотек України та країн співдружності, пішли шляхом комп’ютеризації інформаційного обслуговування користувачів з послідуючим переходом до автоматизації всіх технологічних бібліотечних процесів.

 У 1991 році було придбано програмне забезпечення CDS/ISIS/M. Хоча з часом його можливості були вичерпані, на той момент це стало значним кроком уперед. Саме тоді в Бібліотеці було започатковано електронний каталог (ЕК), який перетворився на основну електронну базу університету та платформу для подальшого інноваційного розвитку. Уже в 1994 році ЕК було відкрито для користувачів, що суттєво підвищило якість і швидкість пошуку інформації.

Подальший інноваційний поступ став можливим завдяки придбанню у 2004 році української АБІС «УФД/Бібліотека». Система забезпечує автоматизацію основних технологічних процесів Бібліотеки, підтримує інформаційне обслуговування користувачів і може працювати під керуванням операційних систем Windows та Linux.

На той час база даних електронного каталогу, створена на ПЗ CDS/ISIS/M, налічувала понад 150 тис. записів. Це був результат кропіткої праці бібліотекарів упродовж 15 років. Тому під час переходу на інше програмне забезпечення надзвичайно важливо було зберегти весь накопичений масив даних.

На відміну від інших бібліотек — користувачів АБІС «УФД/Бібліотека», які могли розпочати роботу із системою «з нуля», наша Бібліотека пройшла складний багатомісячний шлях конвертування інформації. Для виконання цих робіт було розроблено спеціальне програмне забезпечення, оскільки розробники АБІС «УФД/Бібліотека» не мали досвіду конвертування таких великих масивів даних. У результаті було успішно конвертовано 98,7% записів.

На 01.01.2026 року об'єм електронного каталогу Бібліотеки складає майже 220 тис. назв описів і процес поповнення йде постійно.

Початок третього тисячоліття в історії Бібліотеки – це роки організаційних змін, пошуків і впроваджень нових форм роботи. Ветерани йдуть на заслужений відпочинок. На їх місце приходить молодь.

У 2004–2012 роках Бібліотеку очолювала молода бібліотекарка Тетяна Степанівна САВЧУК, яка продовжила впровадження інновацій у роботу книгозбірні. У 2009 році, після придбання АБІС «УФД/Бібліотека», було розпочато штрихкодування бібліотечного фонду та підготовку до впровадження автоматизованої книговидачі. За рішенням методичного об’єднання бібліотек закладів вищої освіти м. Вінниці на базі науково-технічної бібліотеки була відкрита школа професійної майстерності за напрямом «Основні форми і методи масової роботи». Бібліотека також виборола перше місце в конкурсі «Кращий у нашій професії серед університетських бібліотек міста».

У 2013 році університетську бібліотеку очолила досвідчена фахівчиня Тетяна Євгенівна ПРИТУЛЯК. Вивчаючи інноваційні напрями розвитку провідних українських і зарубіжних бібліотек, вона активно впроваджує найкращі практики у роботу книгозбірні.

 У 2014 році вперше в Україні АБІС «УФД/Бібліотека» було переведено на потужний Microsoft Server 2012 та СУБД MS SQL, що вивело автоматизацію університетської бібліотеки на якісно новий рівень. Паралельно з комп’ютеризацією обслуговування користувачів Бібліотека завершила автоматизацію всіх технологічних процесів. У 2016 році на автоматизовану книговидачу було повністю переведено всі категорії користувачів у всіх підрозділах книгозбірні, а весь активний бібліотечний фонд — повністю заштрихкодовано.

 Наразі одним із ключових пріоритетів є розвиток електронної бібліотеки, що поєднує власні інформаційні ресурси — електронний каталог, щомісячний бюлетень нових надходжень, повнотекстову базу даних «Автори ВНТУ», Інституційний репозитарій — та доступ до якісних світових інформаційних ресурсів.

Потужним електронним ресурсом власної генерації є сайт Бібліотеки, який фактично виконує роль онлайн-бібліотеки університету, забезпечуючи єдину точку доступу до електронних ресурсів та повного комплексу віддалених послуг у режимі 24/7, включно з інформаційною підтримкою й дистанційним обслуговуванням користувачів.

В 2014 році, сприяючи підвищенню рейтингу університету, Бібліотека зініціювала створення, а наразі здійснює технічну та інформаційну підтримку Інституційного репозитарію – електронного архіву університету, який накопичує, зберігає, розповсюджує та забезпечує постійний доступ до наукових робіт професорсько-викладацького складу, співробітників, студентів, аспірантів та докторантів ВНТУ. На 1.01.2026 року в Інституційному репозитарії ВНТУ представлено майже 46 тис. документів.

З 2017 року наукова спільнота Вінницького національного технічного університету має доступ до міжнародних баз даних Scopus і Web of Science. Наразі бібліотека забезпечує доступ до інформаційних ресурсів, які науковці України отримали від провідних світових провайдерів, в т. ч. і  на період російської агресії, як-от: ScienceDirect, SciVal, Research4Life, Springer Nature,  Ebsco, Bentham Science Publishers, Open Book Publishers, Cambridge University Press, JSTOR, Project Muse, The National Emergency Library, Annual Reviews, Znanium, JoVE, Coursera, IEEE, New York Public Library,  E-Book Central, The National Emergency Library, PatBase, Orbit тощо.

На 01.01.2026 року документний фонд Бібліотеки складає понад 598,2 прим. на паперових та електронних носіях, який за своїм складом повністю відповідає профілю університету і постійно оновлюється. До послуг користувачів понад 100 періодичних фахових видань, в т. ч. міжнародних.

Бібліотека щорічно надає послуги понад 7,5 тис. користувачам, яким видається більше 700 тис. прим. документів.

Сьогодні у структурі Бібліотеки 4 відділи:

• Відділ комплектування, наукової обробки літератури та книгозберігання
• Відділ наукової інформації та бібліографії
• Відділ обслуговування
• Відділ інформаційних технологій та комп'ютерного забезпечення

Для читачів працюють: 4 абонементи,7 спеціалізованих читальних залів (в т. ч. електронна читальна зала), в яких є доступ до мережі Інтернет та зони Wi-Fi.

Бібліотека є учасником корпоративних проєктів. Налагоджено видавничу та проєктну діяльність.

З метою популяризації наукових надбань вчених Вінницького національного технічного університету, висвітленню їхньої ролі в розвитку науки краю, держави та світу, їхнє достойне місце в світовій науковій еліті Бібліотека університету працює над проєктом «Науку творять обрані». В рамках проєкту з 2013 року видаються біобібліографічні покажчики серії «Вчені нашого університету», присвячені ювілейним датам та науковим досягненням наших науковців (щорічно видається 2-3 покажчики), оформляються виставки-персоналії, організовуються віртуальні виставки-презентації серії «Штрихи до портрету вченого», які розміщуються на сайті Бібліотеки, готуються статті до рубрик «Доктори наук ВНТУ в Енциклопедії Сучасної України» та «ВНТУ у Вікіпедії», у відділах Бібліотеки функціонують постійнодіючі книжкові виставки «Внесок вчених ВНТУ в науку та виробництво» тощо.

Важливе місце в діяльності Бібліотеки займає довідково-інформаційне обслуговування користувачів, роль і значення якого зростає.

В стінах Бібліотеки проходять інформаційно-ділові зустрічі «День бібліотеки на факультеті», Дні інформації, День аспіранта, День дипломника, мета яких – розкрити інформаційні можливості Бібліотеки, ознайомити з інноваціями в її діяльності та виробити разом з науковцями та студентами нові шляхи подальшого ділового партнерства.

З 2017 року в Бібліотеці успішно діє Сектор з підтримки наукових досліджень в університеті, який покликаний забезпечити інформаційну підтримку освітньої та  науково-дослідної діяльності університету. Велика увага приділяється питанням наукометрії, культурі академічної доброчесності у вищій освіті тощо.

Сьогодні Бібліотека університету не лише засіб забезпечення доступу студентів до знань та інформації, але і просвітницький та дозвіллєвий осередок. Спільно з університетським Культурно-мистецьким просвітницьким центром, кафедрою мовознавства організовуються заходи різноманітної тематики. Бібліотека відгукується на всі події, що відбуваються в університеті, місті, Україні, світі. Велика увага приділяється впровадженню нових форм в організацію масової роботи, інноваційному підходу до виставкової діяльності.

Великою популярністю користуються офіційні сторінки Бібліотеки в соціальних мережах, зокрема Facebook та Telegram-канал, Instagram,  Tik Tok.

Також Бібліотека має свій канал  в Youtube, на якому ділиться відео з презентацій, соціальних опитувань, масових заходів, флешмобів, професійних свят.

 Бібліотека університету є партнером Української бібліотечної асоціації, а окремі бібліотечні працівники – індивідуальними членами Вінницького обласного відділення УБА.

Університетська Бібліотека сьогодні – не лише місце зібрання документів на різних носіях, але й мозковий осередок університету, який знаходиться в центрі академічного та дослідницького процесів у ВНТУ.

Відкриваючи нову сторінку своєї історії, Бібліотека буде жити і розвиватися як освітній, науковий, інформаційний центр, який буде використовувати нові технології, зберігаючи і розвиваючи наукову та культурно-виховну спадщину університету.

Тож, університетська Бібліотека залишається вірною своїй місії – сприяти підготовці висококваліфікованих фахівців та здійснювати інформаційну підтримку освітньої, науково-дослідної, гуманітарної, просвітницької діяльності університету на основі поєднання традиційних та новітніх інформаційно-бібліотечних технологій.