Іван Пулюй - геній, що випередив час
Нехай не гасне світ науки в проміннях сяєва твого
Пантелеймон Куліш
2 лютого українська наука відзначає 180-у річницю з дня народження славетного фізика-електротехніка, видатного науковця, винахідника, перекладача, відомого громадсько-політичного діяча та патріота України Івана Пулюя, який понад сто років тому докорінно змінив світ своїми дослідженнями та винаходами. Він належав до когорти вчених світової слави, що формували науку двадцятого століття.
Іван Пулюй був дійсним і почесним членом Наукового Товариства імені Т. Шевченка, професором Віденського університету, ректором Празької політехніки, першим деканом першого в Європі електротехнічного факультету, радником цісарського двору та навіть мав нагоду стати міністром освіти Австро-Угорщини, від чого відмовився.
Видатний українець знав 15 мов, переклав Біблію та Псалтир українською мовою. Він активно досліджував молекулярну фізику, мав десятки винаходів, збудував першу в імперії електростанцію, винайшов неонове світло, люмінесцентні лампи та найважливіше – X-промені. Його наукова спадщина налічує близько 50 праць, написаних українською, німецькою та англійською мовами. Нині Івана Павловича Пулюя визнають як одного із основоположників рентгенографії. Його ім’я стоїть поруч із всесвітньо відомими науковцями.
Принциповою і безкомпромісною впродовж усього життя залишалась позиція нашого співвітчизника щодо захисту прав і свобод українців на теренах обох імперій, зокрема, права на вільний розвиток і функціонування рідної мови, освіти і культури, права на незалежну українську державу.
Іван Пулюй любив все, що було пов'язано з Батьківщиною. У гімназії заснував гурток з вивчення української історії та культури. Ще студентом перевів на рідну мову підручник геометрії, працював в організації «Віденська Січ». Живучи в Празі, організував фонд допомоги українським студентам, читав їм лекції рідною мовою. Сам знав 15 мов. У пресі відстоював створення у Львові українського університету. Був дійсним членом Наукового товариства імені Тараса Шевченка.
Не дивно, що після закінчення навчання у Відні Пулюй хотів жити і працювати вдома. Але в Російській імперії його вважали неблагонадійним і відмовили у працевлаштуванні.
Іван Пулюй наочно продемонстрував, що українці можуть робити великі відкриття у сфері точних наук. І водночас, працюючи в наукових осередках поза своєї батьківщини, залишатися українськими патріотами, трудитися для української справи.
В Україні пам'ять про Івана Пулюя вшановано однойменною премією, яку присуджують раз на два роки за досягнення у прикладній фізиці. В 2010 році Національний банк України випустив пам'ятну монету зі срібла номіналом 5 гривень, присвячену Івану Павловичу Пулюю. Крім того, у Києві, Львові, Вінниці, Дрогобичі, Тернополі та Івано-Франківську є вулиці, названі на честь видатного вченого. Ім’ям науковця названо заклад вищої освіти – Тернопільський національний технічний університет. Було навіть створено віртуальний музей Пулюя. З нагоди 180-річниці на Тернопільщині (батьківщина вченого) 2025 рік оголошено роком Івана Пулюя.
Не так багато маємо в українській історії творців таких масштабів, як Іван Полюй. Тому важливо берегти пам’ять про відомого українця та популяризувати його значний науковий доробок, щоб про Івана Пулюя дізналися якомога більше людей, а його досягнення були гідно поціновані в світі.
Пропонуємо вам, шановні читачі, ознайомитися з віртуальною розповіддю про Івана Павловича Пулюя: «У променях славного імені», виконаною в рамках краєзнавчого проєкту «Ім'ям своїм прославили Україну» із циклу «Імена, увічнені у вулицях Вінниці».