Георгій Вороний. Творець геометрії чисел
Сама лише математика, наче яскрава зірка,
сяє переді мною, на неї всі мої сподівання
Г. Вороний
Георгій Феодосійович Вороний (1868–1908) є одним з найбільш відомих вчених-математиків, яких дала світовій науці українська земля. Ще за життя його наукові здобутки справляли на сучасників враження геніальних спалахів думки, він був визнаний фахівцями одним з найяскравіших талантів у галузі теорії чисел на межі ХІХ-ХХ століть. За своє коротке життя Георгій Вороний встиг започаткувати кілька нових напрямків у сучасній теорії чисел: аналітичну теорію чисел, алгебраїчну теорію чисел, геометрію чисел. Проте, справжнє значення його наукового доробку розкривається лише в наш час.
Георгій Вороний народився 16(28) квітня 1868 року в містечку Журавка колишньої Полтавської губернії. Закінчив гімназію в Прилуках, потім навчався в Петербурзькому університеті, по закінченню якого був залишений тут для підготовки магістерської дисертації. Після захисту дисертації був призначений професором Варшавського університету. У 1897 році захистив докторську дисертацію на тему «Про одне узагальнення алгоритму неперервних дробів», удостоєну премії імені Буняковського.
Саме в роки навчання в університеті Вороний остаточно визначив своє майбутнє як вченого математика. Його юнацька любов до цієї науки завдяки його виключній внутрішній самодисципліні і наполегливій щоденній праці поступово перетворилась у непереборну пристрасть до пошуку нових математичних фактів, зміцнила його віру у свої творчі можливості.
Я не поет і не знаю того натхнення, що описують поети, але я знаю хвилини не самовдоволення, не гордості – все це приходить пізніше,– а моменти, коли розум цілком охоплює ідею, яка раніше, як м'ячик, вислизала. Тут я забуваю, що я існую. (Георгій Вороний)
Родина Вороних належала до української інтелігенції та дала нашому народу ряд непересічних особистостей. Батько вченого – Феодосій Вороний, філолог за фахом, професор Ніжинської та директор Прилуцької гімназій ще за часів свого навчання у Київському університеті відрізнявся своєю громадянською позицією, брав діяльну участь у створенні та роботі недільних шкіл для робітничої молоді. Разом із синами (їх у нього було троє) Феодосій перетворив Журавку у певний осередок культури, побудував школу, в якій влаштовували лекції,
концерти, спектаклі для місцевих жителів, а зібрані гроші йшли на поповнення відкритої в Журавці народної бібліотеки.Уже тоді Олена Пчілка назвала Феодосія Вороного «громадянином з великої літери».
Один із синів Георгія Вороного – Юрій, – став вченим-хірургом, який першим у світі (1933 р.) зробив пересадку нирки людині. На жаль, політична ситуація в країні не дозволила вченому продовжити свої дослідження. Але зЮрія Вороного почався новий етап в розвитку світової клінічної трансплантології (про це йдеться у віртуальній бесіді «Найвідоміші винаходи українців»). З часу першої пересадки одного з найважливішихорганів людини минуло 90 років. З тієї пори від неминучої смертіврятовано шляхом трансплантації нирки тисячі людей.
Протягом усього життя Георгій Вороний зберігав зв'язки з рідною Журавкою, щороку приїздив туди під час літніх канікул, там обмірковував свої наукові праці. Згідно з останньою волею вченого і похований він був саме у Журавці. Його забальзамоване тіло зберігалося у спеціальному склепі, але на початку 30-х років ХХ ст. склеп був знищений і тіло вченого односельці перепоховали в могилу його батька Феодосія Вороного.
Ще за життя Георгій Вороний здобув глибоке визнання й шану за свої наукові досягнення. За коротке життя вченого (він прожив всього 40 років) ним було опубліковано шість фундаментальних монографій та шість невеликих за обсягом праць, які відрізняються своєю глибиною і довершеністю викладу. Кожна з його монографій відкривала нову галузь досліджень, але і кожна його невеличка робота давала новий несподіваний погляд на проблему і ставала поштовхом для нових наукових пошуків.Глибина і важливість його досліджень залишили глибокий слід у сучасній теорії чисел. Майже кожною своєю працею Г. Вороний започаткував нові напрямки в математиці й став фундатором трьох найважливіших напрямків у сучасній теорії чисел: аналітичного, геометричного, алгебраїчного.
З 12 праць Георгія Вороного вісім успішно використовують саме тепер вчені в різних галузях в усьому світі. Оскільки геніальний вчений випередив свій час, то лише в останні десятиліття його праці набули величезного значення.Це унікальне явище в науці, зокрема в математиці, де будь-які відкриття вже через два-три роки стають застарілими.
Інтерес до наукових відкриттів Г. Вороного особливо зріс у 70-х роках ХХ ст. при розв’язанні проблем розпізнавання образів, створенні штучного інтелекту, зародженні комп’ютерної геометрії. В останні чотири десятиліття його дослідження багатовимірних об’єктів знайшли широке застосування, крім математики, також у багатьох інших науках.
Геній Георгія Вороного на століття пережив його самого. Побудовані вченим математичні об’єкти, названі діаграмами Вороного, стали широко використовувати в багатьох актуальних напрямках науки, зокрема, в комп’ютерній графіці, геометричному моделюванні, конструюванні роботів, розпізнаванні образів, створенні штучного інтелекту, побудові географічних інформаційних систем, картографії, кристалографії, радіаційній фізиці, фізичній хімії, астрономії, астрофізиці, мікробіології, медицині, археології,антропології тощо. Створені Вороним поняття й методи виявились найвищою мірою продуктивними, про що свідчить широке вживання іменних термінів: формула Вороного, діаграма Вороного, метод Вороного.
За підрахунками фахівців у галузі діаграм Вороного, щомісяця друкується в середньому 80 нових досліджень, що базуються на відкриттях вченого.
Георгій Вороний належить до найбільш цитованих математиків світу, а його спадщину глибоко вивчають фахівці найрізноманітніших галузей знань практично в усіх країнах Європи, в Австралії, США, Канаді, Японії, Новій Зеландії, Південній Кореї та ін. (на жаль, в Україні освоєння спадщини Георгія Вороного має незначні успіхи).
В столиці Південної Кореї – Сеулі створено Дослідницький центр із вивчення діаграм Вороного. Директор Дослідницького центру професор ДеокСоо Кім стверджує:
«У наш час діаграми Вороного – це суть (буквально: серце) обчислювальної геометрії, й їх використовують у багатьох обчисленнях, іноді підсвідомо. …Вороний відкрив через математику філософсько-світоглядні засади, на яких базується Всесвіт і Природа. Ідеї Вороного впливають на наше життя сьогодні і впливатимуть у майбутньому».
Пропонуємо вашій увазі перелік документів із фондів НТБ, з яких можна ознайомитись з життєвим шляхом та науковою спадщиною Георгія Вороного – вченого виняткових математичних здібностей, який належить до когорти найвідоміших українських математиків минулого. Більш детальну інформацію про вченого можна почерпнути, переглянувши віртуальну виставку «Плеяда українських математиків» на сайті НТБ ВНТУ.
Запрошуємо до перегляду!
Горбачук, М. Життєвий і творчий шлях геніального українського математика Георгія Вороного / М. Горбачук, Б. Пташник, В. Ільків // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія : Фізико-математичні науки / МОН України. – Львів : Вид-во Львівської політехніки, 2018. – № 898. – С. 26-34.
Кулик, Н. Печать геніальності : [ювілей Г. Вороного] / Н. Кулик // Освіта України. – 2018. – 18 червня (№ 24). – С. 14-15.
Лиховид, І. Алгоритми Вороного : Чому знаний у всьому світі математик та його діаграми практично невідомі українцям? / І. Лиховид // День. – 2018.– 14-15 грудня (№ 228-229). – С. 18.
Працьовитий, М. Георгій Вороний. Український вчений, який випередив час на століття : [видатний вчений-математик] / М. Працьовитий, Г. Сита // Світогляд. – 2009. – № 2. – С. 19-24.
«Лаври Гаусса не дають мені спати!». Зі щоденника Георгія Вороного студентських 1885-1890 років: [Вчений-математик] // Світогляд. – 2009. – № 2. – С. 25-28.
Незабутні // Освіта України. – 2018. – 24 грудня (№ 50). – С.15.
Творець геометрії чисел : [150 років з дня народження Г. Вороного] // Урядовий кур'єр. – 2018. – 21 квітня (№ 78). – С. 5.