БАБИН ЯР: ТРАГЕДІЯ, ЩО СТАЛА СИМВОЛОМ ГОЛОКОСТУ (ДО 85-РІЧЧЯ ТРАГЕДІЇ)
29 вересня у Вінницькому національному технічному університеті відбувся захід, присвячений Дню пам’яті жертв Бабиного Яру - однієї з найтрагічніших сторінок історії України та символу Голокосту. Організатором виступила науково-технічна бібліотека ВНТУ.
Подія стала нагодою вшанувати пам’ять сотен тисяч невинних людей, які загинули від рук нацистів у роки Другої світової війни, та осмислити трагедію, що залишила глибокий слід в історії українського народу
На початку заходу ректор ВНТУ проф. Віктор БІЛІЧЕНКО закликав хвилиною мовчання вшанувати пам’ять жертв Бабиного Яру та всіх, хто загинув в російсько-українській війні, захищаючи суверенітет України. Віктор Вікторович підкреслив, що трагедія минулого перегукується із сьогоденням: Росія розв’язала війну проти України, прагнучи знищити українців як націю, їхню ідентичність і культуру. Пам’ять про минуле - це нагадування про ціну свободи та необхідність захищати життя, правду й майбутнє.
Учасники заходу згадали історію Бабиного Яру, де 29–30 вересня 1941 року нацисти розстріляли понад 33 тис. київських євреїв, а масові вбивства тривали протягом усієї окупації Києва. Серед жертв нацистського терору були не лише євреї, а й представники інших національностей. Окрему увагу було приділено долі української поетеси Олени Теліги, яка загинула в Бабиному Яру.
Важливою частиною заходу стала розповідь про Праведників народів світу - людей, які, ризикуючи власним життям, рятували переслідуваних від нацистського терору. Зокрема, присутні дізналися про подвиг Григорія Савовича Біліченка, фельдшера з Вінниччини, дідуся ректора ВНТУ Віктора БІЛІЧЕНКА, який у 1942 році врятував десятирічного єврейського хлопчика Аарона Бронштейна.
До слова також було запрошено директора Музею Голокосту у Вінниці Леоніда ТРАХТЕНБЕРГА, який досліджує історію Голокосту та зберігає пам’ять про його жертв.
В своєму емоційному виступі він згадав трагічні сторінки історії Вінниччини, зокрема масові розстріли єврейського населення у Вінниці, в селі Янів (нині Іванів), а також згадав інші місця масових убивств на території Поділля. Особливого звучання набула думка про те, що пам’ять про трагедії минулого - це не лише данина загиблим, а й відповідальність перед майбутніми поколіннями.
Леонід Михайлович під час свого виступу звертав увагу присутніх на документи виставки-інсталяції «85 років болю: хроніки Бабиного Яру», яку створила університетська бібліотека. А також подарував університету монографію про єврейське населення Поділля.
Ведучими заходу були студентки Мар’яна МАРКЕВИЧ і Віталіна ШВЕЦЬ. Поетичні твори, сповнені скорботою за невинними жертвами, прочитала Ганна ЯКОВЕНКО. Відеоматеріали, поезія та музичні композиції доповнили розповідь про трагічні події та допомогли глибше відчути їхній людський вимір. Емоційна атмосфера події глибоко відгукнулася в душах присутніх студентів і співробітників.
Пам’ятати Бабин Яр - означає пам’ятати кожне обірване життя, шанувати тих, хто рятував інших, і берегти пам’ять заради майбутнього.